Конспекти уроків

Тема. Внутрішня енергія тіла. Способи зміни внутрішньої енергії.

Мета: Сформувати в учнів поняття про тепловий рух молекул. Ввести поняття внутрішньої енергії тіла як суми кінетичної енергії руху молекул та потенціальної енергії їх взаємодії, показати способи зміни внутрішньої енергії; формувати науковий світогляд, гнучкість мислення, спостережливість, уміння робити висновки.

Тип уроку: урок пояснення нового матеріалу.

Обладнання: кулька, металеве кільце, монетка, спиртівка, ОК.

                                                     Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

ІІ. Актуалізація опорних знань  з теми «Фізичні явища», «Механічна енергія»   за опорним конспектом (формування компетентності саморозвитку й самоосвіти)

ОК-1                                         Фізичні явища

 Механічні          Світлові           Теплові             Звукові          Електричні                                                                                                   

                                                                                                                                                                                                                         

Завдання. У таблицю запишіть явища.

Механічні	Теплові	Звукові	Електричні	Світлові

   Куля котиться, свинець плавиться, похолодання, чується гуркіт грому, тане сніг, мерехтять зірки, кипить вода, світає, ехо, рухаються хмари, шелестить листя, світиться лампочка.

ОК-2

Механічна енергія

 

Кінетична енергія – це…                                            Потенціальна енергія – це…   


Автомобіль, що рухається, відносно землі має…                                                         Баба копра, піднята над землею, має…

Пружина заведеного годинника має…

М’яч летить у баскетбольну корзину, має…

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Виконання досліду. Налийте в пробірку небагато води і виміряйте температуру. Закрийте пробірку пробкою,обгорніть пробірку папером і енергійно збовтуйте воду у пробірці. Відкрийте пробірку і знову виміряйте температуру. Чому температура змінилася? Поясніть це з точки зору молекулярної теорії.

ІV. Пояснення нового матеріалу

Дослід. Кинути свинцеву пластину об свинцеву плиту. Що відбувається?                       (Нагрівається).                                                                                                             

Завдання. Запишіть, які перетворення енергії відбувалися…

 А) коли кулька рухалася вгору;  Б) коли рухається вниз; В) коли ударяється об плиту.

1. Потенціальна енергія кульки переходить у кінетичну.

2. Кінетична – у потенціальну.

3. Механічна – у внутрішню.

Учні виконують досліди і роблять висновки (компетентність продуктивної творчої діяльності).

 1) Потріть  долоні. Що відчуваєте? Поясніть.

2)Потріть монетку об дерев᾿яну поверхню. Що змінилося?

3)Нагріваючи кульку, опустіть в кільце. Що спостерігаємо?

4)Зігніть і розігніть дріт. Що відчуваєте?

Висновок. Змінюється внутрішня енергія. Вчитель разом з учнями складає схему-опору.

Внутрішня енергія

              Способи зміни                                 зумовлена тепловим рухом

Робота                         теплопередача                     і взаємодією молекул

V. Формування знань, умінь і навичок.

Закінчіть твердження:

А. Під час кування деталі її температура підвищується…

Б. Якщо монету терти об тканину, монета нагрівається…

В. Гарячий чай в стакані стигне…

1. в результаті виконання роботи.

2. в результаті теплопередачі.

VІ. Домашнє завдання §34, 35. Підготувати повідомлення на тему : «Тепло: корисне та шкідливе для нашого організму»(формування інформаційної компетентності).    

Тема. Види теплопередачі

Мета: Ознайомити учнів із поняттями: теплопровідність, конвекція, випромінювання; вчити учнів самостійно працювати з підручником; розвивати уміння зіставляти; виховувати спостережливість, відчуття колективізму.

Обладнання: мідний та стальний стержень, пластилін, канцелярські кнопки, спиртівка, сухий спирт, вода, шматочок акварельної фарби, теплоприймач, манометр, електроплитка.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань

1.1 Фізичний тренажер

1000г = … кг                                  1кН= … Н

50кВт = … Вт                                 0,1 кДж = …Дж

10дм = … м                                    100см³=…м³

1.2 Вправа «Бумеранг». Учні ставлять запитання з вивченої теми і адресують його своєму однокласнику. Якщо він не знає відповіді, то відповідь на запитання дає учень, який його ставив.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель тримає пробірку знизу, нагріваючи її верхню частину над спиртівкою. Поясніть, чому я не відчуваю болю, якщо вода закипіла у верхній частині?

ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

Проводимо серію дослідів (формується експериментальна компетентність).

1.     Нагрівання мідного і сталевого стержнів із закріпленими кнопками.

2.     Нагрівання води в колбі на дні якої лежить шматок акварельної фарби.

3.     Спостереження залежності здатності тіла поглинати тепло від кольору його поверхні (теплоприймач, манометр, електрична плитка)

Учні роблять висновки.

Клас ділиться на групи (формується соціальна та інформаційна компетентності).  Завдання:

1.     Ознайомитися із теплопровідністю, визначити які речовини мають більшу, а які меншу теплопровідність.

2.     Ознайомитися із конвекцією, провести дослід, який характеризує це явище.

3. Ознайомитися із випромінюванням, визначити особливості випромінювання.

Учні роблять висновки та складають ОК.

Способи зміни внутрішньої енергії

Виконання роботи                           Теплопередача

                                                           Теплопровідність                 Конвекція

                                                                              Випромінювання

ІV. Формування знань, умінь і навичок.

1.     Чому вислів «шуба гріє» неправильний?

2.     Чому глибокий пухкий сніг охороняє озимі від вимерзання?

3.     Який сніг швидше розтане під сонцем – брудний чи чистий?

4.     У якій футболці менш спекотно  влітку – у білій чи чорній?

5.     Чи може відбуватися конвекція у твердих тілах?

        V. Домашнє завдання.

§36, вправа №36, §37, §38, вправа №38.

Домашній експеримент. Виміряти температуру в приміщенні біля поверхні підлоги та під стелею. Отримані дані записати та пояснити.

Тема уроку. Випаровування і конденсація

Мета. Дати учням поняття про особливості фізичних процесів переходу речовин з рідкого стану в газоподібний і навпаки. Показати від чого залежить процес випаровування. Виховувати почуття взаємодопомоги. Вчити виражати думки чітко, вірно, коротко.

Обладнання. Мензурки, спирт, олія, вода холодна і гаряча, термометри, терези, спиртівка, скляні пластинки.

Тип уроку. Урок – дослідження.

Хід уроку.

І.Організаційний момент. Вступне слово вчителя, організація класу. На дошці записані слова:

Я чую – і я забуваю

Я бачу – і я пам᾿ятаю

Я роблю – і я розумію  (Конфуцій). Вчитель коментує епіграф (полікультурна компетентність).

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Повторення матеріалу за опорним конспектом.

А) З чого складається внутрішня енергія тіла …?

Б) Які способи зміни внутрішньої енергії ви знаєте?

В) Які теплові процеси ми вивчили?

Г) Яка величина характеризує енергію, яку тіло отримує або втрачає?

Д) Які особливості процесу плавлення і кристалізації тіл?

2. «Злови помилку»

Q=cmt                       Q=cm /(t1- t2)                            Q=£m              Q=cm(t2-t1)

q=Qm                        m=Q/q                                        £= Q/m

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 Робота в групах (формування компетентності продуктивної творчої діяльності та експериментальної компетентності).

Сьогодні, ми з вами з’ясуємо, виконавши дослідження, від яких факторів залежить швидкість випаровування. А також, як визначити кількість теплоти, яка поглинається та виділяється під час випаровування та конденсації.

Група1. На скляну пластинку капнути по краплі води, спирту, олії. Прослідкувати, яка речовина випаровується першою.

Група 2. У дві склянки налили воду (гарячу і холодну) і зрівноважили їх на терезах. Що відбуватиметься? Чому?

Група 3. Капнути дві каплі спирту на руку і скляну пластинку. Скільки часу триває випаровування? Пояснити.

Група 4. Відмітити покази термометра, обгорнувши резервуар марлею і вмочити в спирт. Визначити покази. Пояснити.

Група 5. Капнути дві краплі, над однією помахати папером.  Яка швидше випаровується? Чому?

Група 6. Капнути дві краплі, зробити так, щоб одна розтеклася. Яка швидше випарується? Чому?

Роблячи висновки, учні приходять до формули для визначення кількості теплоти, яка поглинається або виділяється під час випаровування та конденсації.

Q=Lm                      L – питома теплота пароутворення           L=Q/m

ІV. Формування вмінь і навичок.

Розв’язування  задач.  Сформулювати умову задачі і розв’язати  її.

m=5кг                                Q= 25000кДж                                                          

L=                                       m=1кг

Q - ?                                      L - ?

№905, 907 (В.І.Лукашик. Збірник запитань і задач з фізики)

V.  Підсумки уроку.   Учні заповнюють картку самооцінки роботи на уроці (компетентність формування адекватної оцінки й самооцінки, соціальна компетентність)

Прізвище, ім᾿я учня
Оцінка роботи групи
Прізвище найактивнішого учасника групи
Оцінка власної участі в роботі групи
Підсумкова оцінка, яку виставляє вчитель

VІІ. Домашнє завдання

1.     Опрацювання §46, експериментальне завдання на сторінці  232.Тема: Кипіння.

Мета: Освітня: пояснити процес кипіння на підставі фізичних законів.

                          Закріплення теоретичного матеріалу.

          Розвиваюча: розвиток логічного мислення і спостережливості учнів,

                                 уміння формулювати висновки.

          Виховна: виховання наукового світогляду учнів.

Тип уроку: комбінований.

Прилади і матеріали: склянка з водою, спиртівка, додаток з правилами ТБ, картки із завданнями, проектор.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

   Великий Аристотель стверджував: «Ніщо так сильно не руйнує людину,

   як тривала фізична бездіяльність.» Тож почнемо працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 Вчитель.  Сьогодні на уроці спочатку  повторимо вивчений матеріал з теми «Теплові явища» та доповнимо його новими знаннями.

1.  На дошці записані терміни, суть яких треба пояснити:

-внутрішня енергія;

-температура;

-кількість теплоти;

-види теплопередачі;

-питома теплоємність;

-агрегатні стани речовини;

-плавлення;

-кристалізація;

-питома теплота плавлення;

-випаровування;

-конденсація;

-питома теплота пароутворення;

-джоуль.

                  

 2. Розв`язування вправ.

Перейдемо до рішення завдань різного характеру.

1. Робота в парах: роздаються картки з запитаннями; які обговорюються в парі – відповідь дає один учень (коротко).

                                

·        Чи розплавиться невеличкий шматочок олова, якщо його кинути у посудину

з розплавленим свинцем?

·        Чому ставки замерзають значно раніше, ніж річки?

·        Свіжоспечений хліб має більшу масу, ніж остиглий. Чому?                          

·        Чому скошена трава висихає швидше  у вітряну погоду, ніж у безвітряну?               

·        У якій посудині вода нагрівається швидше - у відкритій чи у закритій?

·        Чому, виходячи з води після купання, людина відчуває холод?

·        Якщо видихнути собі на руку, то відчувається тепло, а якщо подути – то прохолода. Чому?

2. Розв᾿язування  якісних задач (робота в групах):

Після розв᾿язування задачі робиться висновок.

А) Чому мокра білизна, вивішена на дворі в морозну погоду, через деякий час висихає? (Висновок: процес випаровування відбувається при будь якій температурі.)

Б) Чому влітку процес висихання відбувається швидше? (Висновок: чим вище температура, тим інтенсивніше випаровування.)

В) Чому чай остигає швидше, якщо на нього дути? (Висновок: внаслідок  «вітру» над рідиною. Створюючи «вітер» над  рідиною, ми видаляємо молекули що випарувалися, і вивільняємо місце для наступних.)

Г) У якій посудині чай остигає швидше: у чашці чи блюдці? (Висновок: чим більша площа вільної поверхні, тим інтенсивніше процес випаровування.)

Д) Чи однаково висохнуть однакові за розміром краплі соняшникової олії, води, спирту? (Висновок: випаровування залежить від роду речовини.)

                                     

3. Гра «Слідство ведуть знатоки».

А зараз у вас є можливість довести, що ви маєте непогані аналітичні здібності.

1.Була зима. Шерлок Холмс увійшов у кімнату з вулиці. Крізь замерзлі вікна був видний лише край дороги. «Господарка квартири лінива»,- подумав Холмс. Чому він зробив цей висновок? ( Оскільки вікна в квартирі замерзли, то між рамками проникло тепле повітря і, доторкнувшись до холодного скла, замерзло на ньому. Отже, вікна погано утеплені.)

2.Робінзон Крузо набрав з водоспаду чистої, холодної води і замислився: «Як зберегти  воду довгий час в глиняному горщику, щоб вода залишилася холодною?(Горщик можна обмотати вологою ганчіркою і, доки вода з неї буде

випаровуватися, температура в горщику не зміниться. Можна поставити горщик у холодну воду чи холодне приміщення.)

3.Робінзон помітив, що якщо в горщику залишити воду в спекотний день, то до вечора частина води випарується. Як зменшити випаровування? (Необхідно щільно закрити горщик кришкою або налити на поверхню води масло. Якщо горщик поставити на холод, то випаровування зменшиться.)

VІ. Пояснення нового матеріалу.

    Отже, ми повторили різні теплові процеси, хід яких залежить від температури:   нагрівання – охолодження,   плавлення – кристалізація, випаровування – конденсація. Одним із видів інтенсивного випаровування є  - кипіння.

Записати тему уроку «Кипіння».

Виконаємо дослід.

Завдання учням: нагрівати воду до кипіння і спостерігати за всіма змінами, процесами, що відбуваються всередині рідини і описати їх; дати визначення явищу «кипіння». Для цього необхідно:

-         прилади і матеріали: посуд з водою, спиртівка.

-         знати правила техніки безпеки при роботі зі скляним посудом.

Хід роботи.

1.Налити  воду в посудину.

2. Посудину з водою нагріваємо над спиртівкою.

3.Спостерігати за всіма змінами, процесами, що відбуваються всередині  води.

Спостереження:

1)    на дні і стінах посудини утворюються бульбашки повітря;

2)    у міру нагрівання води ми бачимо ріст бульбашок;

3)    чим вища температура води, тим  більший об`єм бульбашок;

4)    у визначений момент часу ми бачимо відривання бульбашок; одночасно чуємо шум і спостерігаємо зникнення бульбашок;

5)    шум припиняється, бульбашки досягають поверхні рідини, де лопаються і викидають у повітря пару.

Питання для класу:

1.     Звідки у воді бульбашки повітря?

2.     Чому в міру нагрівання води бульбашки збільшуються в об`ємі?

3.     Чому бульбашки відриваються від поверхні і починають підніматися вгору?

4.     Чому перед настанням кипіння вода починає шуміти?

5.     Що ж,  на вашу думку, називається кипінням?

Висновок.  Кипіння – це процес пароутворення всередині рідини при                      

визначеній для даної рідини температурі (записати в зошит).                                    

 На відміну від випаровування кипіння відбувається не за будь-якої температури, а за певної,- цю температуру називають температурою кипіння. Різні речовини мають різну температуру кипіння.

 Звернути увагу учнів на низькі температури кипіння речовин, які ми звикли

вважати газами, -  гелію, водню та хлору, а також  на високі температури кипіння металів. Вода має температуру кипіння 100̊. Її температура в процесі кипіння залишається сталою. Тому, варячи продукти, після закипання води вогонь зменшують, щоб зменшити випаровування рідини.

      Температура кипіння залежить від зовнішнього атмосферного тиску: у разі зниження тиску температура кипіння зменшується, а в разі підвищення – збільшується. Чим вище в гори, тим менша температура кипіння. Наприклад,на висоті 5 км вода кипить за температури  83̊, а на висоті 7,5 км – за температури 75̊.

    Кипіння рідини за підвищеного тиску, а отже, за вищої температури, відбувається, наприклад, у каструлях-«скороварках», у автоклавах для стерилізації медичних інструментів і перев`язувальних  матеріалів.

VІІ. Закріплення нового матеріалу.

Послухайте казку – загадку:

     У далекому царстві жив – був цар. І було у нього три доньки – красуні. Але не спішив суворий батько видавати доньок заміж за перших зустрічних принців. Усіх женихів він змушував виконувати три складні завдання.

        Одного разу прийшов в палац принц – красень. І виконав всі три  царських завдання. Цар зрадів. Раді були й царівни, стоять, шепочуться. А молодшій не до радощів.

       Доки він завдання виконував, придивився  до царівен, полюбилася йому не старша, а найменша. Але як сказати про це царю, не образивши царівен?

І сказав він цареві: «Наворожила мені циганка, що якщо сподобаються мені одразу декілька дівчат, то треба вибрати ту, у якої швидше закипить вода в каструльці».

       Здивувався цар. Велів розтопити велику піч, принести однакові каструлі і накрити їх однаковими кришками. Кожна царівна вибрала собі каструлю.

       Як ви думаєте у якої царівни вода закипить швидше? Чому?

Відповідь: Старша дочка найбільше бажає вийти заміж, тому вона частіше буде відкривати кришку, пара буде виходити, охолоджуючи рідину. Тому вода в її каструлі закипить найпізніше. Раніше закипить вода в каструлі молодшої  царівни. Оскільки вона не розраховує вийти заміж, то й не буде нетерпляче відкривати кришку.   Отже, молодець одружиться з молодшою царівною.

Додаткові  завдання: 1. «Чи може вода закипіти за кімнатної температури?» (див. розділ «Хочеш дізнатися  більше?»).

2.Запропонуйте спосіб добування прісної води із солоної (морської). (Прісну воду можна отримати, конденсуючи пару.)

VІІІ. Підсумки уроку. Міні-виступ «Моє відкриття на уроці»

 Учні висловлюються про відкриття, яке вони зробили для себе на уроці. Відкриття може бути не лише фізичним, а й емоційним.

Оцінити роботу учнів на уроці.

ІХ. Домашнє завдання: вивчити §47.

           Експериментальне завдання: що швидше закипить 1 л «сирої » води        чи 1 л окропу?  (Нагадати про дотримання  правил ТБ при виконанні завдання).  

Тема: Розв'язування вправ за темою: «Кількість теплоти».

Мета. Повторити й узагальнити матеріал теми, підготуватися до тематичного оцінювання; вихову­вати інтерес до вивчення фізики; розвивати навички самостійної та колективної роботи, увагу, логічне мислення.

Тип уроку: комбінований урок-змагання.

 Обладнання: картки із завданнями, збірник за­дач із табличними даними.

 Хід уроку

I.  Рефлексія настрою та готовності до заняття. Мотивація навчання, повідомлення теми і мети.

II. Представлення команд, капітанів.

III. Робота в малих групах.

1.     Конкурс «Розминка» (додаток 1) – 5 хв.

2.     Конкурс команд «Злови відповідь» – тестові завдан­ня   (додаток 2) – 10 хв.  

3.     Конкурс «Аукціон формул» – розв'язування задач за формулами – 10 хв.  

4.     Конкурс капітанів «Фізика на кух­ні» (додаток 4) –_: 5 хв. 

5.     Конкурс «Відгадай загадку» (дода­ток 5) – 5 хв.   

IV. Підсумки уроку-змагання – 3 хв.

V.  Домашнє  завдання: повторити основні пи­тання теми ст..240 – 241, розв'язати задачі на ст.242( середній рівень - 2, достатній рівень - 3,високий рівень -7)  

Література.

1.     Божинова Ф.Я., Ненашев І.Ю. Фізика. 8 клас. Підручник для зш. – Х.;    

Веста; Видавництво «Ранок – НТ», 2008.

2.Ненашев І.Ю. Фізика. 8 клас. Збірник задач. – Х.: Веста: Видавництво   

    «Ранок», 2008

Додаток 1 «Розминка»

1.  Під час плавлення речовина переходить з …стану в … стан.

2. Під час випаровування температура речовини …

3. Цим трьом живим двигунам так і не вдалося зрушити з місця немеханічний транспортний засіб.  

3. Молекули яких хлопчиків (здорових чи засту­джених) рухаються швидше?  

4. Який сніг швидше розтане під сонцем – брудний чи чистий?

5. Чому скошена трава висихає швидше у вітря­ну погоду?  

6. Волога білизна, яку вивісили взимку надворі, замерзає. Чому вона стає сухою через деякий час навіть за сильних морозів?  

7.Чи можна побачити водяну пару?

8.Чому, коли ми виходимо з річки, відчуваємо холод?

9.Чому, якщо дути на гарячий чай, він охолоне швидше?

  Додаток 2 «Злови відповідь»

Завдання для групи 1.

1. Що тримає нас на Землі?

 А) Сила тяжіння; Б) Взуття; В) Атмосфера

2. Яким фізичним явищем пояснюється утворен­ня денних і нічних бризів?

А) Дифузією; Б) Конвекцією; В) Кипінням

3. Агрегатний стан речовини, який характеризується сталістю форм і об'єму. А) Тверде тіло; Б) Рідина; В) Газ      

4. Чи гріє сніг землю?

А) Так; Б) НІ; В) Коли пухкий

 Завдання для групи 2.

1.Якою ложкою краще їсти гарячу страву?

А) Дерев᾿яною; Б) Залізною; В) Алюмінієвою

2. Вода за нормальних умов кипить при темпе­ратурі...

А) 80 ° С;      Б) 100 °С;   В) 110 °С

3.      Яким приладом        вимірюють    атмосферний  тиск?

А) Термометром;     Б) Барометром;  В) Спідометром

4. Яка основна одиниця вимірювання енергії?

А)°С;  Б) м;  В) Дж

  Додаток 3 «Аукціон формул»

1.  Яка кількість теплоти затрачається на нагрі­вання 500 г алюмінію на 40 °С?

2.  На скільки нагріється 100 г води при наданні їй 10 кДж теплоти?

3. Яку масу заліза можна нагріти від 20° до 420 °С, надавши їй 50 кДж теплоти?

4.  Скільки теплоти виділиться при згорянні 2 кг  природного газу?

5.  Скільки теплоти затрачається на плавлення 500 г міді, взятого при температурі 85 °С?

6.  Скільки теплоти виділиться при конденсації 2 кг водяної пари за температури 100 ⁰ С?

Додаток 4    «Фізика на кухні»

1.  Навіщо ручки каструль і сковорідок роблять із дерева або пластмаси?

2. Яка вода швидше закипить: сира чи охолоджений окропу, якщо їх узяти за однакової температури?

3. Чи можна розплавити олово в залізній посудині ?

Додаток 5 « Загадки»

1) Сонце всім дає тепло,

Дуже щедреє воно.

Як же теплоту дістати,

Якщо порожнечу мати?

2) З нею чайник закипає,

Всім житло обігріває,

Пташкам теж допомагає,

Хто вона? Чи з вас хтось знає?

3) У піч положиш — мокне,

На воду пустиш — сохне.

4) Із землі підніме навіть дитина,

А через хату не перекине і доросла людина.